тугогрудий

А, -е, інд.-авт. Похідне від тугий і груди.

Ти ввіходиш в тишу мою

Тугогрудою піснею,

Печальною, як ластів'їне крило... (Т.1, кн.2:191).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me