труджений

Значення в інших словниках

1. труджений — тру́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. труджений — ТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до труди́ти 1; натруджений (у 1 знач.). Вони починали відчувати, як устоювався ґрунт під юними, але вже добре трудженими ногами (Іван Ле); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
3. труджений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до трудити 1); натруджений (у 1 знач.). 2》 у знач. прикм. Здобутий працею; трудовий. Труджені гроші. || Сповнений праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. труджений — ТРУДЯ́ЩИЙ (який багато працює й живе зі своєї праці), ТРУДОВИ́Й, ТРУ́ДЖЕНИЙ розм., ТРУЖДЕ́ННИЙ заст., РОБІ́ТНИЙ заст. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (І. Волошин); Грай, бандуро!... Словник синонімів української мови
5. труджений — Тру́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. труджений — ТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до труди́ти 1; натруджений (у 1 знач.). Вони починали відчувати, як устоювався грунт під юними, але вже добре трудженими ногами. .. (Ле, В снопі.., 1960, 149); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах