1. Словник української мови у 20 томах

труджений

ТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до труди́ти 1; натруджений (у 1 знач.).

Вони починали відчувати, як устоювався ґрунт під юними, але вже добре трудженими ногами (Іван Ле);

// у знач. прикм.

Щастя тепер на нашу долю випало, полегкість трудженим рукам (К. Гордієнко).

2. у знач. прикм. Здобутий працею; трудовий.

Я все повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду, то поможу конопель тіпати або мочити (Ганна Барвінок);

Труджені гроші;

// Сповнений праці.

Я її [любов] прошу: – Гори, не гасни, Цвітом цвіти і грозою шуми, Так, щоб життя своє труджене, щасне, Наче буквар, прочитали ми (Я. Шпорта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труджений — тру́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. труджений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до трудити 1); натруджений (у 1 знач.). 2》 у знач. прикм. Здобутий працею; трудовий. Труджені гроші. || Сповнений праці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. труджений — ТРУДЯ́ЩИЙ (який багато працює й живе зі своєї праці), ТРУДОВИ́Й, ТРУ́ДЖЕНИЙ розм., ТРУЖДЕ́ННИЙ заст., РОБІ́ТНИЙ заст. Творцем усіх матеріальних і духовних цінностей на землі є трудящий народ (І. Волошин); Грай, бандуро!... Словник синонімів української мови
  4. труджений — Тру́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. труджений — ТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до труди́ти 1; натруджений (у 1 знач.). Вони починали відчувати, як устоювався грунт під юними, але вже добре трудженими ногами. .. (Ле, В снопі.., 1960, 149); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
  6. труджений — Труджений, -а, -е Добытый трудомъ. Пшоно труджене. Г. Барв. 4 84. Словник української мови Грінченка