1. Словник української мови Грінченка

трунок

Трунок, -нку

м.

1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого. К. Досв. 22.

2) Желудокъ. ЕЗ. V. 25. Нездорово на трунок. Харьк. г. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Черк. у. Горілку добру у трунку чуть. Черк. у. ум. труночок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трунок — Тру́нок: — напій [10,X] Словник з творів Івана Франка
  2. трунок — тру́нок 1 іменник чоловічого роду напій тру́нок 2 іменник чоловічого роду шлунок діал. Орфографічний словник української мови
  3. трунок — Нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Літературне слововживання
  4. трунок — Тру́нок. Напій, найчастіше — алкогольний, хмільний напій. Коли хто в шиньку винен вже щось за напої, а властитель шиньку дає єму дальше набор трунки, то такий довг неважний і не можна єго перед Судом за той довг скаржити (См. Українська літературна мова на Буковині
  5. трунок — Напій, пиття; (цілющий) лік, ліки; (трупний) отрута; Г. горілка. Словник синонімів Караванського
  6. трунок — див. горілка Словник синонімів Вусика
  7. трунок — ТРУ́НОК¹, нку, ч. 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш); – Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо – от мої трунки (М. Коцюбинський); Випили. Словник української мови у 20 томах
  8. трунок — тру́нок 1. отрута (ст)||трутка 2. алкоголь (ст): Тим часом на столі забряжчало скло і в празничній тиші, яка наступила, почулось мелодійне булькотання розливаного трунку (Керницький)|| = алькоголь ◊ тру́нки спіритусо́ві → трунок 2 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. трунок — Напій Словник застарілих та маловживаних слів
  10. трунок — I -нку, ч. 1》 Напій (перев. алкогольний). || П'янкий запах; пахощі. 2》 Відвар трав, коренів, лушпиння тощо для різних потреб (перев. для лікування). || Отрута. 3》 діал. Горілка. II -нка, ч., зах. Шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. трунок — ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) . Словник синонімів української мови
  12. трунок — Тру́нок, -нку, у тру́нку; тру́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. трунок — ТРУ́НОК¹, нку, ч. 1. Напій (перев. алкогольний). Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П. Куліш, Вибр., 1969, 313); — Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо — от мої трунки (Коцюб., І, 1955, 138); Випили. Словник української мови в 11 томах