трунок

ВІДВА́Р (рідина, у якій що-небудь варилось), НАВА́Р, ТРУ́НОК, ВИ́ВАР, ЩЕ́РБА заст. Дівчина випила приписану порцію відвару (І. Франко); В темнику стоїть дев'ятиденний навар із вовчого лика (М. Стельмах); (Маруся:) Бабусю, дайте мені привороту!.. (Баба:) ..Ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М. Старицький); Пила (Горпина) густий нудотний вивар з цибулячого лушпиння (З. Тулуб); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок (М. Кропивницький).

ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал., ПАЛЕ́НКА діал., ШУМІ́ВКА діал., САБАШІ́ВКА діал., СІРКО́ діал.; СТА́РКА, ВИ́СТОЯНКА (витримана); СОРОКАГРА́ДУСНА (міцністю 40^о); ЗАПРИ́ДУХ розм. (дуже міцна); ОКОВИ́ТА заст., ОКОВИ́ТКА заст. (високого ґатунку, жарт. про звичайну горілку); СИВУ́ХА (недостатньо очищена, розм. про звичайну горілку); ЧИКИЛДИ́ХА розм., заст. (низької якості); САМОГО́Н, САМОГО́НКА розм., ХАНЖА́ розм., ДИ́МКА розм. (кустарного виробництва); ПЕРВА́К (одержана на початку відгону); МОНОПО́ЛЬКА заст., КАЗЕ́НКА заст. (державна горілка, що продавалася у спеціальних винних крамницях); ВАРЕНУ́ХА, ВАРЕ́НА (зварена з медом і сушеними фруктами та ягодами); ЗАПІКА́НКА, ЗАПІКА́НА (заправлена прянощами й витримана в гарячій печі); МОКРУ́ХА (настояна на ягодах, травах); КАЛИ́НІ́ВКА (настояна на калині); ПОЛИНІ́ВКА розм., ПОЛИ́ННА розм. (настояна на полину); ГОРОБИ́НІВКА, ГОРОБИ́НОВА (настояна на горобині); КАЛГАНІ́ВКА, КАЛГАНО́ВА, КАЛГА́ННА, КАЛГА́НКА розм. (настояна на калгані); ПЕРЦІ́ВКА, ПЕРЧАКІ́ВКА, ПЕРЧИКО́ВА (настояна на перці); ТЮТЮНКО́ВА (настояна на тютюні); ЛИМО́НІВКА, ЦИТРИ́НІВКА (настояна на лимонних шкірках); СПОТИ́КАЧ, СПОТИКА́ЙЛО розм. (настояна на мускатному горісі та прянощах); ЗУБРІ́ВКА (настояна на траві зубрівці); СЛИВ'Я́НКА, СЛИВОВИ́ЦЯ діал., СЛИВНИ́К діал. (виготовлена зі слив). Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить (прислів'я); Стара дістала з мисника недопиту пляшку гіркої, обережно налила келишок і поставила перед чоловіком (І. Кириленко); Коли Карналеві казали, що один з провідних конструкторів, на жаль, не байдужий до зеленого змія, академік просто відмовився обговорювати поведінку конструктора (П. Загребельний); — Запрошую вас сьогодні на свято, сусіде. — А грішна вода буде? — питає сусід (Ю. Яновський); (Микола:) Одно мене ще в світі держить — отся живиця! (Бере чарку, наливає і п'є) (І. Франко); Кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський); (Воздвиженський:) А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (М. Кропивницький); Еней з дороги налигався І пінної так нахлестався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); Винесла (Рахіра) ..фляшку з горівкою. — Тепер напийся! — прошептала вдоволено й підсунула йому під рот трунок (О. Кобилянська); Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір'я, п'яний від щастя і доброї кварти паленки (В. Кучер); Як сьорбнули тої сабашівки, то вони забули і про рай (пісня); — А вам, отець диякон? Наливочки! — припрохує Загнибіда. — Ет! свинячого пійла! — гукнув той. — Сірка! мені — сірка! .. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко (Панас Мирний); Палій випив повний келих старки і крякнув. — У! та й міцна ж гаспидська! от запридух! (Д. Мордовець); — Ану, стара! Подавай нам сорокаградусної — зап'єм згоду... (Д. Бузько); Три кварти не простої горілки — оковити узяла (дума); На столі перед ним стояла пляшка з двома-трьома чарками недопитої мутної сивухи (М. Коцюбинський); Куркулі пекли й смажили, варили самогон (С. Воскрекасенко); Підіпригора тягнеться рукою до варенухи, але Погиба силоміць забирає пляшку від нього: — Хіба це козацьке діло пити бабське питво? Нам оковиту треба! — з фасоном наливає самогонку в склянки (М. Стельмах); Рибалка витягнув з кишені пляшку пекучої, мов вогонь, димки (А. Шиян); Гірко плакала тоді і заливалася монополькою на поминках з суботи до понеділка вся Одеса (Ю. Смолич); — Може, є капуста чи огірок. Я приніс шкалик казенки. Закусити чимсь... (А. Іщук); Лилась (на весіллі) слив'янка, Варенуха, спотикайло.. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка (М. Макаровський); Друзі радісно метушилися, розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду (З. Тулуб); Цілий тиждень музики грали (на весіллі), ноги не спочивали, варена та запікана річкою лилася (Панас Мирний); (Хома:) Аби було по чарці та чим закусити мокруху (М. Старицький); Запрошує (дядина) в свою господу,.. Швиденько достає полинну (В. Мисик); Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Є. Гребінка); Пан писар давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ'яненко); Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій, Та дать калганної скажи твоїй Одарці (П. Гулак-Артемовський); І кубками пили слив'янку, Мед, пиво, брагу, сирівець, Горілку просту і калганку (І. Котляревський); Дід налив собі добру чарку перцівки (Ю. Збанацький); Настя Певна хазяйнувала спритно та швидко, наливала кому горілки,.. кому тютюнкової, кому перчаківки (О. Ільченко); Пили пунші і спотикач, Варену варили (Л. Глібов); Левицький дістав пляшку з рештками зубрівки (З. Тулуб); Стара.. виносила надвір білий графин прозорої й пекучої, як спирт, слив'янки і.. частувала дужих хлопців (І. Рябокляч).

НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила (Нюся) дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар — чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).

ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Між бурлаками почалася тривога: ..казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути (І. Нечуй-Левицький); Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (П. Воронько); І трутизни я не маю, І труїти як — не знаю (Л. Первомайський); А синє вино з трутою було (Панас Мирний); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (П. Чубинський); Чи ти мене вчарувала, чи трутівки дала? (Словник Б. Грінченка); Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Лесь Мартович); Таке ж і Малині циганка казала, За двісті червоних отрою продала (Ю. Федькович); Й скорпіон Жить у світі бажає, А чи ж винен він тому, що їдь У хвості своєм має? (І. Франко); — Той відьмур, побачите, ще дання вам дасть! (А. Кримський).

ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І. Нечуй-Левицький); В кімнатці вчителя пахне фарбою і нещодавно розмерзлою землею — це повів скромних лісових невісток, що білою піною вкривають гаї (М. Стельмах); Виноград цвіте-буяє, Любу пахощ розливає (А. Кримський); Стружки.. шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (П. Загребельний); Над ланами гуляє вітерець, напахчений весняними трунками (Я. Гримайло). — Пор. за́пах.

ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Т розм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОК діал., УТРУ́НОК діал., КО́ВБИК діал. Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І. Нечуй-Левицький); З кухні так пахне, що мені у животі все перевертається (І. Багмут); (Війт:) Я випити вип'ю, бо щось мене в трунку млоїть (І. Франко); Огляділа вона мене та й каже: "Отруєно тебе, галочко, отруєно: вже й жуки завелися в утрунку" (Л. Яновська); — Гукай! — думаю собі. — Хоч ковбика свого ввірви, нічого тепер уже не вдієш... (О. Кониський).