труса
Труса, -си
ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- труса — ТРУСА́, и́, ж., діал. Метушня, сум'яття; тривога. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- труса — -и, ж., діал. Метушня, сум'яття; тривога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- труса — ТРУСА́, и́, ж., діал. Метушня, сум’яття; тривога. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовчок, І, 1955, 118). Словник української мови в 11 томах