1. Словник української мови в 11 томах

труса

ТРУСА́, и́, ж., діал. Метушня, сум’яття; тривога.

За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Вовчок, І, 1955, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труса — ТРУСА́, и́, ж., діал. Метушня, сум'яття; тривога. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. труса — -и, ж., діал. Метушня, сум'яття; тривога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. труса — Труса, -си ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк. Словник української мови Грінченка