1. Словник української мови Грінченка

трухлятина

Трухлятина, -ни

ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трухлятина — трухля́тина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. трухлятина — Порохня, порохно; трухлявина, трухло; п! ГНИЛЬ. Словник синонімів Караванського
  3. трухлятина — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  4. трухлятина — ТРУХЛЯ́ТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що трухля́вина. Покої були дуже старі: в їх тхнуло трухлятиною (І. Нечуй-Левицький); – А з човнів підсунемо ми їм [панам] саму трухлятину, що й на дрова не придатна (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. трухлятина — -и, ж., рідко. Те саме, що трухлявина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трухлятина — ТРУХЛЯ́ТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що трухля́вина. Покої були дуже старі: в їх тхнуло трухлятиною (Н.-Лев., І, 1956, 410); — А з човнів підсунемо ми їм [панам] саму трухлятину, що й на дрова не придатна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 221). Словник української мови в 11 томах