1. Словник української мови у 20 томах

трухлятина

ТРУХЛЯ́ТИНА, и, ж., рідко.

Те саме, що трухля́вина.

Покої були дуже старі: в їх тхнуло трухлятиною (І. Нечуй-Левицький);

– А з човнів підсунемо ми їм [панам] саму трухлятину, що й на дрова не придатна (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трухлятина — трухля́тина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. трухлятина — Порохня, порохно; трухлявина, трухло; п! ГНИЛЬ. Словник синонімів Караванського
  3. трухлятина — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  4. трухлятина — -и, ж., рідко. Те саме, що трухлявина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трухлятина — ТРУХЛЯ́ТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що трухля́вина. Покої були дуже старі: в їх тхнуло трухлятиною (Н.-Лев., І, 1956, 410); — А з човнів підсунемо ми їм [панам] саму трухлятину, що й на дрова не придатна (Тулуб, Людолови, II, 1957, 221). Словник української мови в 11 томах
  6. трухлятина — Трухлятина, -ни ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100. Словник української мови Грінченка