1. Словник української мови Грінченка

трісь

Трісь

меж., выражающее трескъ, лопаніе. Хоч трісь, а пнись. Ном. № 14218.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трісь — трісь присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. трісь — див. бух Словник синонімів Вусика
  3. трісь — ТРІСЬ, ТРІСЬ-ТРІСЬ, пред., розм. Уживається за знач. трі́снути (див. трі́скати 1–4). Доля тихо засміялась... Торба трісь – і розірвалась... (Л. Глібов); Коромисло трісь, та й переломилось по половині (І. Словник української мови у 20 томах
  4. трісь — ТРІСЬ, ТРІСЬ-ТРІ́СЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. трі́снути ( див. трі́скати 1-4). Доля тихо засміялась… Торба трісь — і розірвалась… (Гл., Вибр., 1951, 120); Коромисло трісь, та й переломилось по половині (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах