1. Словник української мови Грінченка

тужливо

Тужливо

нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тужливо — тужли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тужливо — див. тривожно Словник синонімів Вусика
  3. тужливо — ТУЖЛИ́ВО. Присл. до тужли́вий. Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти (І. Франко); Гадали було дівки зрушити її [молоду], до сліз довести .. І співали тужливо, жалібно виводили – самі плакали (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. тужливо — Присл. до тужливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тужливо — ТУЖЛИ́ВО. Присл. до тужли́вий. Тужливо і протяжно лилися звуки вівчарської трембіти (Фр., III, 1950, 8); Гадали було дівки зрушити її [молоду], до сліз довести.. І співали тужливо, жалібно виводили — самі плакали (Хотк. Словник української мови в 11 томах