тулун
Тулун, -на
м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли. О. 1862. V. Кух. 39.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тулун — тулу́н іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- тулун — ТУЛУ́Н, а́, ч., рідко. Мішок з козячої шкіри, знятої цілою. Словник української мови у 20 томах
- тулун — -а, ч., рідко. Мішок з козячої шкіри, знятої цілою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тулун — ТУЛУ́Н, а́, ч., рідко. Мішок з козячої шкіри, знятої цілою. Словник української мови в 11 томах