1. Словник української мови Грінченка

тулумбас

Тулумбас, -са

м. Старинное музыкальное орудіе въ родѣ литавръ. Списи блищать, шапки рябіють, б'ють тулумбаси. Сердюки по полю скачуть. Греб. 343.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тулумбас — тулумба́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тулумбас — ТУЛУМБА́С, а, ч. Старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом. Словник української мови у 20 томах
  3. тулумбас — -а, ч. Старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші, обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тулумбас — Тулумба́с, -са; -ба́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тулумбас — ТУЛУМБА́С, а, ч. Старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б’ють калаталом. Словник української мови в 11 томах