1. Словник української мови Грінченка

тургун

Тургун, -на

м. раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тургун — тургу́н іменник чоловічого роду естрагон діал. Орфографічний словник української мови
  2. тургун — ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (з казки). Словник української мови у 20 томах
  3. тургун — -у, ч., бот., діал. Естрагон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тургун — ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (Україна.., І, 1960, 106). Словник української мови в 11 томах