тургун

ТУРГУ́Н, у́, ч., діал.

Естрагон.

Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тургун — тургу́н іменник чоловічого роду естрагон діал. Орфографічний словник української мови
  2. тургун — -у, ч., бот., діал. Естрагон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тургун — ТУРГУ́Н, у́, ч., діал. Естрагон. Табака була добре заправлена: там до неї було й чемериці, й тургуну, й перцю додано для моці (Україна.., І, 1960, 106). Словник української мови в 11 томах
  4. тургун — Тургун, -на м. раст. эстрагонъ, Artemisia dracunculus L. Анн. 48. Словник української мови Грінченка