тушкування
Тушкува́ння, -ня
с.
1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк.
2) Окутываніе. Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тушкування — тушкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тушкування — ТУШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тушкува́ти і тушкува́тися. Баклажани споживають тільки після жарення та тушкування (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тушкування — -я, с. Дія за знач. тушкувати і тушкуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тушкування — ТУШКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тушкува́ти і тушкува́тися. Баклажани споживають тільки після жарення та тушкування (Овоч., 1956, 222). Словник української мови в 11 томах