1. Словник української мови Грінченка

тьху

Тьху I

въ выраж. що тьху. Сколько духу, сколько силы. тьху да́ти. Задать. Ти мусиш ворогам тьху дати. Котл. Ен. VI. 22. Въ томъ-же значеніи: чим тьху: А ну! чим тьху навтіки драть! Котл. Ен. VI. 83.

---------------

Тьху! II

меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила. Рудч. Ск. II. 124.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьху — тьху вигук незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. тьху — див. дрібниця Словник синонімів Вусика
  3. тьху — ТЬХУ, ТЬХУ-ТЬХУ́, рідко ТЬФУ, ТЬФУ-ТЬФУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. – Згинь, сатано! Щезни! Пропади... Тьфу! Тьфу! Тьфу! – спльовувала баба Горпиниха (Панас Мирний); Яшко постояв, подумав і пішов пити... Словник української мови у 20 томах
  4. тьху — тьху-тьху, виг. 1》 Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. тьхукати. 3》 розм. Уживається для вираження здивування, невдоволення, досади і т. ін. 4》 у знач. присудк. сл., розм. Уживається для негативної характеристики кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тьху — Тьху! атьху́! виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тьху — ТЬХУ, ТЬХУ-ТЬХУ́, рідко ТЬФУ, ТЬФУ-ТЬФУ́, виг. 1. Звуконаслідування, що відтворює звук при плюванні. — Згинь, сатано! Щезни! Пропади… Тьфу! Тьфу! Тьфу!... Словник української мови в 11 томах