тюпцем

Тюпцем

нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюпцем — тюпце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. тюпцем — пр., підтюпцем, труськом; тюпки. Словник синонімів Караванського
  3. тюпцем — див. жваво; поволі Словник синонімів Вусика
  4. тюпцем — ТЮПЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що тю́пки. – Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! – і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Олійник); Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. тюпцем — присл., розм. Те саме, що тюпки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тюпцем — ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д. Словник синонімів української мови
  7. тюпцем — ТЮПЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що тю́пки. — Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! — і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Ол., З книги життя, 1968, 109); Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. Словник української мови в 11 томах