тюпцем
ТЮПЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що тю́пки.
— Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! — і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Ол., З книги життя, 1968, 109);
Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (Стельмах, II, 1962, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюпцем — тюпце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- тюпцем — пр., підтюпцем, труськом; тюпки. Словник синонімів Караванського
- тюпцем — див. жваво; поволі Словник синонімів Вусика
- тюпцем — ТЮПЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що тю́пки. – Я повинен точно знати, куди він іде, цей поїзд. Я вже накатався! – і метнувся тюпцем вздовж платформи (С. Олійник); Кілька чоловік похапцем почали пробиратися до дверей. За ними тюпцем подався і начальник штабу (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- тюпцем — присл., розм. Те саме, що тюпки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюпцем — ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д. Словник синонімів української мови
- тюпцем — Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем. Словник української мови Грінченка