1. Словник української мови в 11 томах

тюпки

ТЮ́ПКИ, присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю.

[Пилип:] Гляди ж мені, не жени коней, їдь тюпки, по-хазяйськи (К.-Карий, І, 1960, 465);

[Вустя:] Мамо! Зараз казали посесор, що бачили татка за селом, вже татко їдуть додому. Посесор тюпки.., а татко їдуть ходою, бо з кладдю! (Кроп., II, 1958, 204);

Слідом тюпки рушила кінна розвідка (Панч, В дорозі, 1959, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюпки — тю́пки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. тюпки — див. поволі Словник синонімів Вусика
  3. тюпки — ТЮ́ПКИ, присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю. [Пилип:] Гляди ж мені, не жени коней, їдь тюпки, по-хазяйськи (І. Карпенко-Карий); [Вустя:] Мамо! Зараз казали посесор, що бачили татка за селом, вже татко їдуть додому. Посесор тюпки.. Словник української мови у 20 томах
  4. тюпки — присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тюпки — ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д. Словник синонімів української мови
  6. тюпки — Тю́пки, тюпце́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тюпки — Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Г. Барв. 15. Тюпки їдь, а то замучиш її. Грин. II. 100. Побіг тюпки. Черк. у. Словник української мови Грінченка