тічити

Тічити, -чу, -чиш

гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тічити — ТІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Бути в періоді тічки. Корова тічить (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах