тічити

ТІ́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

Бути в періоді тічки.

Корова тічить (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тічити — Тічити, -чу, -чиш гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у. Словник української мови Грінченка