1. Словник української мови Грінченка

убезпечити

Убезпеча́ти, -ча́ю, -єш

сов. в. убезпечити, -чу, -чиш, гл. Увѣрять, увѣрить, обнадеживать, обнадежить, обезопашивать, обезопасить. А я тебе, мій Нечаю, не убезпечаю: держи коня, держи в сідлі для свого звичаю. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш, ти певна? Ой не буду, козаченьку, тебе вбезпечати. Грин. III. 198. Катерина й питає: «де ж дінем запорозьких козаків»? А він її убезпечив: «знайдуть, каже, де дітись». О. 1862. V. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убезпечити — убезпе́чити 1 дієслово доконаного виду заспокоїти рідко убезпе́чити 2 дієслово доконаного виду захистити Орфографічний словник української мови
  2. убезпечити — УБЕЗПЕ́ЧИТИ¹ див. убезпеча́ти. УБЕЗПЕ́ЧИТИ² див. убезпе́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. убезпечити — I див. убезпечати. II див. убезпечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убезпечити — ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко... Словник синонімів української мови
  5. убезпечити — УБЕЗПЕ́ЧИТИ¹ див. убезпеча́ти. УБЕЗПЕ́ЧИТИ² див. убезпе́чувати. Словник української мови в 11 томах