убезпечити

ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко; ПОКРИВА́ТИ (давати в потрібній кількості). — Док.: забезпе́чити, поста́чити, доста́чити, убезпе́чити (вбезпе́чити), покри́ти. — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч (Григорій Тютюнник); Ферма наша постачала сусідній госпіталь молоком та маслом (О. Гончар); Сподівався (Антін Андрійович), що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі (С. Добровольський); Підраховано, що, використовуючи парафіни нафти, можна цілком покрити дефіцит білка на всій нашій планеті (з журналу).

ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що, УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ) за кого-що, ЗАСТУПА́ТИ розм., ЗАБОРОНЯ́ТИ заст., ЗБОРОНЯ́ТИ заст., КРИ́ТИ заст. — Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти (вборони́ти) рідко відборони́ти, убезпе́чити (вбезпе́чити), уберегти́ (вберегти́), обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися (вступи́тися), заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. — Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); — Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); — А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); — Хлопці, вступіться! — верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе — ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). — Пор. 1. охороня́ти.

ОХОРОНЯ́ТИ (оберігати кого-, що-небудь від небезпеки, якоїсь загрози і т. ін.), СТЕРЕГТИ́, ПИЛЬНУВА́ТИ, ВАРТУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, СТОРОЖИ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), СТОРОЖУВА́ТИ розм., ХОРОНИ́ТИ розм., СОКОТИ́ТИ діал. — Док.: охорони́ти, устерегти́ (встерегти́), убезпе́чити (вбезпе́чити). Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі (М. Стельмах); — Доглядатиму, стерегтиму, оберігатиму тепер той лісок і вдень, і вночі (Л. Яновська); Козаки висилали од себе в степи пікети і розвідки, і цим побитом пильнували край од татар і ногайців (О. Стороженко); Ми лавою залізною Вартуєм рідний край (Т. Масенко); Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (М. Чабанівський); — Ідіть собі... Я вже тут.. сторожитиму село (Ю. Збанацький); Козацький одяг, добра шабля і слава цілком убезпечили його від усяких несподіванок (Я. Качура); — Я старий уже... Піввіку я сторожував Кзил-Су і злився з нею, розумію її гомін (І. Ле); — Пресвятая Богородице, хорони нас! — стара Текля хрестилася дрібно (Ю. Смолич); В мене такі двері тесовії, що легенько ходять, В мене такі сусідочки, що мене сокотять (коломийка). — Пор. 1. захища́ти.