1. Словник української мови Грінченка

убогодухий

Убогодухий, -а, -е

Нищій духомъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убогодухий — убогоду́хий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. убогодухий — УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.); // у знач. ім. Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  3. убогодухий — (вбогодухий), -а, -е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.). || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убогодухий — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. убогодухий — УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.); // у знач. ім. Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Шевч., II, 1953, 291). Словник української мови в 11 томах