убогодухий
УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.);
// у знач. ім.
Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Шевч., II, 1953, 291).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убогодухий — убогоду́хий прикметник Орфографічний словник української мови
- убогодухий — УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.); // у знач. ім. Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- убогодухий — (вбогодухий), -а, -е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.). || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убогодухий — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. Словник синонімів української мови
- убогодухий — Убогодухий, -а, -е Нищій духомъ. Словник української мови Грінченка