1. Словник української мови Грінченка

убожіти

Убожіти, -жію, -єш

гл. = убожати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убожіти — убо́жіти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. убожіти — Бідніти, убожчати, ід. сходити на пси, с. розорятися; док. ЗУБОЖІТИ, озлидніти. Словник синонімів Караванського
  3. убожіти — УБО́ЖІТИ див. убо́жати. Словник української мови у 20 томах
  4. убожіти — (вбожіти), -ію, -ієш, док. Ставати убогим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убожіти — БІДНІ́ТИ (ставати бідним, біднішим), УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ) підсил., ОСКУДІВА́ТИ книжн. рідко; БІДНІ́ШАТИ (ставати біднішим); УБО́ЖІШАТИ (ВБО́ЖІШАТИ) (ставати убогішим). — Док: збідні́ти, обідні́ти, побідні́ти рідко, зубо́жіти, оскуді́ти, озлидні́ти підсил. Словник синонімів української мови
  6. убожіти — Убо́гшати, -шаю, -шаєш і убо́жіти, -жію, -жієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. убожіти — УБО́ЖІТИ (ВБО́ЖІТИ), ію, ієш, док. Ставати убогим. Згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти — продав корівчину, а я пішов учитися… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 117); Іду. Словник української мови в 11 томах