1. Словник української мови Грінченка

увал

Увал, -лу

м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увал — ува́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. увал — УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. увал — У, ч., військ. Звільнення. На вихідні зможу піти в увал. Словник сучасного українського сленгу
  4. увал — -у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. увал — УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Собко, Справа.., 1959, 302). Словник української мови в 11 томах