1. Орфографічний словник української мови

увал

ува́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увал — УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  2. увал — У, ч., військ. Звільнення. На вихідні зможу піти в увал. Словник сучасного українського сленгу
  3. увал — -у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увал — УВА́Л, у, ч. Видовжена височина з пологими схилами; косогір. Над коричневими, спустошеними подихом осені донецькими увалами почало ледве помітно сіріти небо (Собко, Справа.., 1959, 302). Словник української мови в 11 томах
  5. увал — Увал, -лу м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386. Словник української мови Грінченка