увера Уве́ра, -ри об. Упрямый человѣкъ. Вх. Зн. 476. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me увезтися увергати Значення в інших словниках увера — УВЕ́РА, и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Словник української мови у 20 томах увера — -и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках увера — УВЕ́РА, и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Словник української мови у 20 томах увера — -и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Великий тлумачний словник сучасної мови