увера

УВЕ́РА, и, ч. і ж., зах.

Уперта, затята людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увера — -и, ч. і ж., зах. Уперта, затята людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. увера — Уве́ра, -ри об. Упрямый человѣкъ. Вх. Зн. 476. Словник української мови Грінченка