1. Словник української мови Грінченка

увивати

Увива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл.

1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64.

2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Гол. Не можеш.... гнізда ввити. МУЕ. III. 53.

3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. АД. 1. 28.

4) Только сов. в. въ формѣ увинути. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую. Грин. І. 54.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увивати — увива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увивати — (шию) ОБВИВАТИ; (вінок) звивати, сплітати. Словник синонімів Караванського
  3. увивати — УВИВА́ТИ (ВВИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УВИ́ТИ (ВВИ́ТИ), ув'ю́, ув'є́ш; мн. ув'ю́ть; УВИ́НУТИ (ВВИ́НУТИ), ну, неш, док., що, розм. 1. Те саме, що обвива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. увивати — (ввивати), -аю, -аєш, недок., увити (ввити), ув'ю, ув'єш; мн. ув'ють; док., розм. 1》 Те саме, що обвивати. 2》 Звивати, сплітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. увивати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. увивати — УВИВА́ТИ (ВВИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УВИ́ТИ (ВВИ́ТИ), ув’ю́, ув’є́ш; мн. ув’ю́ть; док., розм. 1. Те саме, що обвива́ти. Кинулась, засяяла Маріка, в очах і надія, і жагуче благання; як легенький папірець до магніту, влипла до материних грудей... Словник української мови в 11 томах