увивати
УВИВА́ТИ (ВВИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УВИ́ТИ (ВВИ́ТИ), ув’ю́, ув’є́ш; мн. ув’ю́ть; док., розм.
1. Те саме, що обвива́ти.
Кинулась, засяяла Маріка, в очах і надія, і жагуче благання; як легенький папірець до магніту, влипла до материних грудей, шию ручицями увила (Вас., II, 1959, 214);
Волам роги, як те вільце, червоними та блакитними широченними стрічками ввили [козаки], вінки з дубового листа та з золотих гвоздиків на шиї волам повішали (П. Куліш, Вибр., 1959, 267).
2. Звивати, сплітати.
Ой увили віночок З зеленої рути; Ой кого я вірне [вірно] люблю, З тим мені не бути (Пісні та романси.., І, 1956, 267);
*Образно. А ранок не забарився. Такий умитий та веселий, через гори перекочується, на туманах гойдається, смереки прибирає красно, віночки увиває з хмар (Ю. Янов., І, 1954, 38).
Значення в інших словниках
- увивати — увива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- увивати — (шию) ОБВИВАТИ; (вінок) звивати, сплітати. Словник синонімів Караванського
- увивати — УВИВА́ТИ (ВВИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УВИ́ТИ (ВВИ́ТИ), ув'ю́, ув'є́ш; мн. ув'ю́ть; УВИ́НУТИ (ВВИ́НУТИ), ну, неш, док., що, розм. 1. Те саме, що обвива́ти. Словник української мови у 20 томах
- увивати — (ввивати), -аю, -аєш, недок., увити (ввити), ув'ю, ув'єш; мн. ув'ють; док., розм. 1》 Те саме, що обвивати. 2》 Звивати, сплітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увивати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- увивати — Увива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. увити, -в'ю, -єш и увинути, -ну, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. І. 64. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема?... Словник української мови Грінченка