1. Словник української мови Грінченка

угибати

Угибати, -баю, -єш

гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угибати — угиба́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. угибати — УГИБА́ТИ (ВГИБА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГИ́БНУТИ (ВГИ́БНУТИ), УГИ́БТИ (ВГИ́БТИ), бну, бнеш, док., діал. Гинути, пропадати (про тварин). [Загонистий:] Вовкових пара волів угибла, то я йому за се п'ять-двадцять у довзі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. угибати — (вгибати), -аю, -аєш, недок., угибнути (вгибнути) і угибти (вгибти), -бну, -бнеш, док., зах. Гинути, пропадати (про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угибати — УГИБА́ТИ (ВГИБА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГИ́БНУТИ (ВГИ́БНУТИ) і УГИ́БТИ (ВГИ́БТИ), бну, бнеш, док., діал. Гинути, пропадати (про тварин). [Загонистий:] Вовкових пара волів угибла, то я йому за се п’ять-двадцять у довзі (Фр., IX, 1952, 156). Словник української мови в 11 томах