угибти

Уги́бти, -бну, -неш

гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угибти — уги́бти дієслово доконаного виду загинути, пропасти — про тварин діал. Орфографічний словник української мови
  2. угибти — УГИ́БТИ див. угиба́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. угибти — див. угибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угибти — УГИ́БТИ див. угиба́ти. Словник української мови в 11 томах