угрин
Угрин, -на
м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угрин — у́грин іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього племені угрів Орфографічний словник української мови
- угрин — -а, ч., зах. Угорець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- угрин — УГРИ́Н, а, ч. 1. Те саме, що угр (див. у́гри). Борис .. вів благочестиві бесіди з отроком своїм угрином Григорієм (П. Загребельний); За “Києво-Печерським патериком”, до польського полону потрапив тоді друг Преднави Мойсей, угрин, брат Георгія (з наук. Словник української мови у 20 томах