угрин
у́грин
-а, ч., зах.
Угорець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угрин — у́грин іменник чоловічого роду, істота представник стародавнього племені угрів Орфографічний словник української мови
- угрин — УГРИ́Н, а, ч. 1. Те саме, що угр (див. у́гри). Борис .. вів благочестиві бесіди з отроком своїм угрином Григорієм (П. Загребельний); За “Києво-Печерським патериком”, до польського полону потрапив тоді друг Преднави Мойсей, угрин, брат Георгія (з наук. Словник української мови у 20 томах
- угрин — Угрин, -на м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269. Словник української мови Грінченка