1. Словник української мови Грінченка

удачливий

Удачливий, удачний, -а, -е

Щедро одаренный природой. Така вдачлива: і гарна й розумна, й роботяща.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удачливий — уда́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удачливий — ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний. Словник синонімів Караванського
  3. удачливий — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  4. удачливий — Таланний, щасний, див. щасливець Словник чужослів Павло Штепа
  5. удачливий — УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий .. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); // Який закінчився удачею; успішний. Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  6. удачливий — -а, -е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). || Який закінчився удачею; успішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. удачливий — ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий.. Словник синонімів української мови
  8. удачливий — УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати… (Вас., III, 1960, 231); // Який закінчився удачею; успішний. Словник української мови в 11 томах