удачливий
УДА́ЧЛИВИЙ, а, е.
Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину).
[Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий .. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко);
// Який закінчився удачею; успішний.
Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Яків Баш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удачливий — уда́чливий прикметник Орфографічний словник української мови
- удачливий — ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний. Словник синонімів Караванського
- удачливий — див. щасливий Словник синонімів Вусика
- удачливий — Таланний, щасний, див. щасливець Словник чужослів Павло Штепа
- удачливий — -а, -е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). || Який закінчився удачею; успішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удачливий — ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий.. Словник синонімів української мови
- удачливий — УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати… (Вас., III, 1960, 231); // Який закінчився удачею; успішний. Словник української мови в 11 томах
- удачливий — Удачливий, удачний, -а, -е Щедро одаренный природой. Така вдачлива: і гарна й розумна, й роботяща. Словник української мови Грінченка