удовольнитися

Удовольня́тися, -ня́юся, -єшся

сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. ІІІ. 15. Вже вдовольнилась. Ном. № 12033.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовольнитися — удовольни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удовольнитися — УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ див. удовольня́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. удовольнитися — див. удовольнятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удовольнитися — ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ чим (задовольнятися чим-небудь незначним, недостатнім), УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ), ОБХО́ДИТИСЯ, ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ рідше, ОБГАНЯ́ТИСЯ діал. — Док.: обме́житися, удовольни́тися (вдовольни́тися), обійти́ся, обігна́тися. Словник синонімів української мови
  5. удовольнитися — УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ див. удовольня́тися. УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ) і заст. УДОВОЛЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся і заст. УДОВОЛИ́ТИСЯ (ВДОВОЛИ́ТИСЯ), лю́ся, ли́шся, док. Словник української мови в 11 томах