удовольнитися

ОБМЕ́ЖУВАТИСЯ чим (задовольнятися чим-небудь незначним, недостатнім), УДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ), ОБХО́ДИТИСЯ, ОБМЕЖО́ВУВАТИСЯ рідше, ОБГАНЯ́ТИСЯ діал. — Док.: обме́житися, удовольни́тися (вдовольни́тися), обійти́ся, обігна́тися. Володя цим не обмежувався. Він вирішив вивчити весь процес роботи (О. Донченко); Бери, купуй, коли тільки є за що! Одначе не дуже розгонився купувати заробітчанський люд, вдовольняючись більше витрішками (О. Гончар); Сподіваюся, що, може, Страшевич трохи обійдеться й буде скромніший в своїх вимаганнях (М. Грушевський); Цензор викине конче статтю. Може, й викине, побачимо, хоч там знов-таки нема мене, я лиш обганяюся, як і скрізь, загальними гадками (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовольнитися — удовольни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. удовольнитися — УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ див. удовольня́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. удовольнитися — див. удовольнятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удовольнитися — УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ див. удовольня́тися. УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНЯ́ТИСЯ) і заст. УДОВОЛЯ́ТИСЯ (ВДОВОЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УДОВОЛЬНИ́ТИСЯ (ВДОВОЛЬНИ́ТИСЯ), ню́ся, ни́шся і заст. УДОВОЛИ́ТИСЯ (ВДОВОЛИ́ТИСЯ), лю́ся, ли́шся, док. Словник української мови в 11 томах
  5. удовольнитися — Удовольня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Котл. Ен. ІІІ. 15. Вже вдовольнилась. Ном. № 12033. Словник української мови Грінченка