1. Словник української мови Грінченка

удружити

Удружити, -жу, -жиш

гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удружити — удружи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. удружити — УДРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. Курять ці [бурсаки], а хто не курив, капшук розглядали. – А це вже якась попівна удружила? – кажуть (А. Словник української мови у 20 томах
  3. удружити — -ружу, -ружиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. || ірон. Зробити кому-небудь неприємність, шкоду, завдати якоїсь прикрості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удружити — ПРИСЛУЖИ́ТИСЯ (стати у пригоді комусь), ПОСЛУЖИ́ТИ, УДРУЖИ́ТИ розм. — Недок.: прислу́жуватися. В селі його називали бунтівником. Ми самі хотіли бути такими і раділи, коли можна було чимсь йому прислужитись (П. Словник синонімів української мови
  5. удружити — УДРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. Курять ці [бурсаки], а хто не курив, капшук розглядали. — А це вже якась попівна удружила? — кажуть (Свидн. Словник української мови в 11 томах