удружити
ПРИСЛУЖИ́ТИСЯ (стати у пригоді комусь), ПОСЛУЖИ́ТИ, УДРУЖИ́ТИ розм. — Недок.: прислу́жуватися. В селі його називали бунтівником. Ми самі хотіли бути такими і раділи, коли можна було чимсь йому прислужитись (П. Панч); З невеличкої скриньки, схожої на чемодан, вона витягла святкове вбрання, яке, мабуть, довго чекало нагоди, щоб послужити Уляні Денисівні на такому великому святі (І. Цюпа); — Я тут привіз тобі дещо, — загадково зашепотів Федот і розв'язав великий важкий мішок. — Маю на складі хлопців знайомих, от і удружили, спасибі їм (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удружити — удружи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- удружити — УДРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. Курять ці [бурсаки], а хто не курив, капшук розглядали. – А це вже якась попівна удружила? – кажуть (А. Словник української мови у 20 томах
- удружити — -ружу, -ружиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. || ірон. Зробити кому-небудь неприємність, шкоду, завдати якоїсь прикрості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удружити — УДРУЖИ́ТИ, ружу́, ру́жиш, док., розм. Зробити дружню послугу кому-небудь, прислужитися чимось. Курять ці [бурсаки], а хто не курив, капшук розглядали. — А це вже якась попівна удружила? — кажуть (Свидн. Словник української мови в 11 томах
- удружити — Удружити, -жу, -жиш гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал. Ном. № 7567. Словник української мови Грінченка