уживання
Ужива́ння, -ня
с. Употребленіе, потребленіе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уживання — ужива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- уживання — [ўжиеван':а] = вживання -н':а Орфоепічний словник української мови
- уживання — УЖИВА́ННЯ (ВЖИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися¹. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (І. Франко); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (З. Словник української мови у 20 томах
- уживання — ужи́вання вжиток (ст): Він нам пояснив, що наша участь в “параді” мала обмежитися тільки до того, що коли буде переходити Рудольф, маємо усі як є голосно кричати “Слава!”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- уживання — (вживання), -я, с. Дія за знач. уживати і уживатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уживання — Ужива́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уживання — УЖИВА́ННЯ (ВЖИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (Фр., І, 1955, 111); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 463)... Словник української мови в 11 томах