1. Словник української мови Грінченка

узирити

Узи́рити, -рю, -риш

гл. = уздріти. Кобила як стрибнула, — оглянулась, так і вовка не взирила. Рудч. Ск. І. 5. Я й не взирила, як вона пішла. Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узирити — -рю, -риш, док., перех., діал. Побачити, уздріти. Великий тлумачний словник сучасної мови