1. Словник української мови Грінченка

укорочати

Укорочати, -чаю, -єш

сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204. — ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укорочати — укороча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укорочати — Коротити; (вік) скорочувати; (язика) при-, втинати, примушувати мовчати кого; (крок) СПОВІЛЬНЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. укорочати — УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. укорочати — див. укорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укорочати — УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати. Словник української мови в 11 томах