укорочати
Коротити; (вік) скорочувати; (язика) при-, втинати, примушувати мовчати кого; (крок) СПОВІЛЬНЮВАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укорочати — укороча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- укорочати — УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
- укорочати — див. укорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укорочати — УКОРОЧА́ТИ див. укоро́чувати. Словник української мови в 11 томах
- укорочати — Укорочати, -чаю, -єш сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204. — ходи. Словник української мови Грінченка