1. Словник української мови Грінченка

укочувати

Укочувати, -чую, -єш

сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл.

1) Вкатывать, вкатить.

2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена.

3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах. МВ. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укочувати — уко́чувати 1 дієслово недоконаного виду робити рівною поверхню, їздячи котком уко́чувати 2 дієслово недоконаного виду котячи, просувати в середину чогось Орфографічний словник української мови
  2. укочувати — Закочувати; (колясою) заїжджати; (шлях) УТОРОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. укочувати — УКО́ЧУВАТИ¹ (ВКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИ́ТИ (ВКОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., що. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (П. Словник української мови у 20 томах
  4. укочувати — I (вкочувати), -ую, -уєш, недок., укотити (вкотити), -очу, -отиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. II див. вкочувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укочувати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  6. укочувати — УКО́ЧУВАТИ¹ (ВКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИ́ТИ (ВКОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (Панч, Ерік.. Словник української мови в 11 томах