укочувати

уко́чувати 1

дієслово недоконаного виду

робити рівною поверхню, їздячи котком

уко́чувати 2

дієслово недоконаного виду

котячи, просувати в середину чогось

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укочувати — Закочувати; (колясою) заїжджати; (шлях) УТОРОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. укочувати — УКО́ЧУВАТИ¹ (ВКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИ́ТИ (ВКОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., що. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (П. Словник української мови у 20 томах
  3. укочувати — I (вкочувати), -ую, -уєш, недок., укотити (вкотити), -очу, -отиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. II див. вкочувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укочувати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
  5. укочувати — УКО́ЧУВАТИ¹ (ВКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИ́ТИ (ВКОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (Панч, Ерік.. Словник української мови в 11 томах
  6. укочувати — Укочувати, -чую, -єш сов. в. укотити, укочу, -тиш, гл. 1) Вкатывать, вкатить. 2) Укатывать, укатать. Дорога вкочена. 3) Вкатываться, вкатиться. Обідньої доби саме пані вкотила, як на колесах. МВ. І. Словник української мови Грінченка