україночка
Україночка, -ки
ж.
1) ум. отъ україна.
2) ум. отъ українка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- україночка — украї́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- україночка — [украйіночка] -чкие, д. і м. -оц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- україночка — УКРАЇ́НОЧКА (ВКРАЇ́НОЧКА), и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: – А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (О. Іваненко); І росла україночка на волі, як тополя. Гнучка, гнучка та висока (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
- україночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до українка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- україночка — УКРАЇ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Iв., Таємниця, 1959, 81). Словник української мови в 11 томах